Група 4 А с/с. Лекція № 3. Викладач Гладкий О.А. Предмет "ВМП та медицина надзвичайних ситуацій" Дата 01 лютого 2021р. ТЕМА №3 Медичне забезпечення механізованої роти і батальйону в оборонному та наступальному боях.

 

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

Група 4 А с/с.  Лекція № 3.

Викладач  Гладкий О.А.

 Предмет "ВМП та медицина надзвичайних ситуацій"

Дата  01 лютого 2021р.

 

ТЕМА №3 Медичне забезпечення механізованої роти і батальйону в оборонному та наступальному боях.

Організаційна структура Збройних сил України.

Військові підрозділи, частини, з’єднання та об’єднання сухопутних військ Збройних сил України.

Види загальновійськового бою. Медична служба механізованої бригади.

Умови діяльності медичної служби в оборонному бою.

Побудова оборони роти (ротний опорний пункт).

Організація роботи стрільців-санітарів взводів та санітарного інструктора роти з проведення заходів медичного забезпечення роти в оборонному бою. Призначення і організація роботи медичного поста роти (МПР).

Організаційна структура механізованого батальйону.

Медичний пункт батальйону (МПБ): завдання. Організація роботи МПБ в оборонному бою,  евакуації поранених і хворих із рот в МПБ.

Умови діяльності медичної служби в наступальному бою.

Бойовий порядок роти в наступальному бою.

Організація роботи стрільців-санітарів взводів та санітарного інструктора роти у ході наступального бою.

Організація медичного забезпечення механізованого батальйону в наступальному бою.

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗОВАНОЇ (ТАНКОВОЇ) БРИГАДИ В ОБОРОНІ

 

   Умови діяльності медичної служби бригади в обороні. Можлива величина та структура санітарних втрат бригади в обороні.

Умови діяльності медичної служби механізованої бригади в обороні визначаються в значній мірі тим, як здійснюється підготовка та організація

оборони. Бригада може переходити до оборони в ході бойових дій в умовах

безпосереднього зіткнення з противником, або при відсутності безпосеред-

нього зіткнення з противником. Сучасний оборонний бій характеризується

напруженістю та динамічністю.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником, короткі терміни, які

відведені для організації оборони, створюють великі труднощі в підготовці

медичної служби до роботи в оборонному бою. При відсутності безпосере-

днього зіткнення з противником складаються більш сприятливі умови для

підготовки медичної служби до медичного забезпечення бою.

У ході бою війська можуть здійснювати перегрупування і проводити

контратаку. Велика напруженість оборонного бою створює можливість для

виникнення значних санітарних втрат особового складу. В ході оборонного

бою механізована бригада та її підрозділи повинні бути готові до самостійних дій у відриві від головних сил, а нерідко і в оточенні. В обороні

механізованому взводу призначається взводний опорний пункт (до 400 м по фронту, до 300 м вглибину), механізованій роті — ротний опорний пункт (до 1,5 км по фронту, до 1 км в глибину), механізованому батальйону - район оборони (до 5 км по фронту, 3 км вглибину), бригаді —ділянка оборони (до 15 км по фронту, до 15 км вглибину). Розташування сил та засобів медичної служби на значній площі ускладнює організацію медичного забезпечення військ, особливо проведення маневру та керування підрозділами медичної служби. Із вказаних особливостей оборонного бою випливає, що медична служба повинна надійно захистити свої підрозділи від впливу засобів ураження противника, утримувати їх в готовності до здійснення швидкого маневру, а також до роботи в умовах зараження атмосфери та місцевості РР, СДОР, БЗ. Поряд з тим, треба мати достатньо сил та засобів для надання медичної допомоги пораненим і хворим в умовах виникнення значних санітарних втрат та різкої зміни обстановки. Важливо завчасно

передбачити заходи по медичному забезпеченню підрозділів, які ведуть

бій в оточенні. Противник може вклинюватися в оборону і заставити на даному напрямку відійти війська, що обороняються. При відході з утримуваної позиції може виникнути необхідність у здійсненні надзвичайних заходів з евакуації поранених, що проводять з допомогою командування (одномоментна масова евакуація в тил, використання для евакуації бойової техніки, винос поранених особовим складом відступаючими підрозділами).

Великі труднощі в обороні виникають при розшуку поранених і їх вивозу

з осередків масових санітарних втрат. Поранені можуть знаходитися в

зруйнованих оборонних спорудах, під завалами, на місцевості, що заражена

РР і СДОР та під вогневим ураженням противника.

Значні розміри ділянки оборони бригади та можливості вклинення противника визначають необхідність розгортання медичної роти в обороні, в

стороні від можливого напрямку головного удару противника в важкодо-

ступних для танків районах та на більшій відстані від лінії фронту, ніж у

наступі. Враховуючи те, що в ході бою може виникнути необхідність пересування медичних пунктів батальйонів та медичної роти в тил, слід своєчасно вибрати (як правило за наступним оборонним рубежем) та обладнати запасні площадки.

При тривалому перебуванні військ в обороні виникає небезпека погіршення санітарно-гігієнічного та епідемічного стану займаної ними місцевості

та оборонних споруд. При цьому в обороні медична служба, поряд з лікувально-евакуаційними заходами, повинна приділяти велику увагу проведенню санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

У ході оборонного бою в результаті ударів, нанесених противнику, можуть

бути створені сприятливі умови для переходу з оборони в наступ. Медична

служба повинна враховувати таку можливість і бути готовою до медичного

забезпечення бригади в наступі.

 

    Заходи медичної служби бригади в період підготовки до

оборони, при веденні оборони, при веденні бою в оточенні

та виході з оточення.

Заходи медичної служби бригади в період підготовки до оборони. В період організації оборони медична служба проводить всі необхідні заходи з підготовки до медичного забезпечення бойових дій.

Підготовка медичної служби механізованої бригади до медичного забезпечення оборони включає:

Ø уточнення і постановку нових завдань підрозділам медичної служби,

а також планування медичного забезпечення;

Ø евакуацію поранених і хворих із підрозділів медичної служби, особливо тих, які знаходяться під дією вогневого ураження противника;

Ø розгортання медичних пунктів батальйонів, медичної роти бригади в

призначених районах у відповідності з організацією оборони;

Ø доукомплектування медичних пунктів батальйонів та медичної роти

бригади особовим складом і транспортом;

Ø поповнення витраченого медичного майна, створення необхідних його

Øзапасів;

Ø забезпечення особового складу військ індивідуальними засобами медичного захисту та навчання правилам користування ними;

Ø отримання засобів посилення від начальника медичної служби АК та

їх розподіл по підрозділах, а також утворення необхідного резерву;

Ø організація медичної розвідки з метою використання донесень про

санітарно-епідемічний стан ділянки оборони бригади;

Ø організацію і проведення необхідних санітарно-гігієнічних та проти-

епідемічних заходів;

Ø санітарний нагляд за харчуванням, водопостачанням, станом оборонних споруд, розташуванням військ, проведення профілактичних щеплень,гігієнічне миття особового складу тощо;

Ø проведення медичних заходів на випадок виникнення масових санітарних втрат, виділення особового складу та транспорту для участі в лікувально-евакуаційних заходах в осередках, утворення резерву медичного майна для забезпечення роботи підрозділів, що виділяються для проведення рятувальних робіт, підготовку медичної роти до прийомуза короткий час великої кількості поранених та хворих;

Ø проведення заходів щодо захисту сил та засобів медичної служби від

засобів ураження противника (обладнання сховищ, підготовка засобів

захисту);

Ø проведення занять із військово-медичної підготовки з особовим складом бригади і спеціальної підготовки з особовим складом медичної

служби.

У період підготовки до оборонного бою санітарний інструктор роти

проводить ретельно обстеження місцевості, яку буде обороняти рота, ставить

завдання стрільцям-санітарам, намічає і позначає шляхи вивозу (виносу)

поранених, вибирає можливі місця під'їзду санітарних транспортерів,

доповідає командиру роти перелік робіт, які необхідно провести для забезпечення безперебійного вивозу (виносу) поранених (розширення окремих ділянок траншей, обладнання переходів через траншеї, обладнання драбин для виходу з траншеї тощо), перевіряє наявність у особового складу роти індивідуальних засобів медичного захисту, а при необхідності навчає особовий склад правилам надання першої медичної допомоги при бойових

ураженнях.

В опорному пункті роти санітарний інструктор організує медичний пост

роти (МПР). МПР обладнується як сховище (перекрита ділянка траншеї, бліндаж тощо), в якому тимчасово можуть розміщуватися поранені. МПР обладнується поблизу спостережного пункту командира роти. Тут утворюються запаси засобів для надання першої медичної допомоги, підстилочного матеріалу і води.

Начальник МПБ при організації оборони проводить медичну розвідку, в

ході якої визначає місце (місця) для посту санітарного транспорту (ПСТ),

намічає шляхи вивозу (виносу) поранених із рот до ПСТ чи на МПБ, вибирає

(з урахуванням вказівок командира батальйону і начальника медичної

служби бригади) основні та запасні площадки для розгортання МПБ, оцінює

епідемічний стан району оборони і санітарно-гігієнічні умови розташування

особового складу.

Результати медичної розвідки та конкретні пропозиції з організації медичного забезпечення батальйону доповідаються командиру батальйону.

Найбільш важливі положення, що впливають на організацію медичного за

Безпечення бригади в цілому, начальник МПБ доповідає начальнику медичної служби бригади.

За умов жорсткого ліміту часу для підготовки оборони, командир батальйону

при постановці завдань командирам підрозділів може вказувати начальнику

МПБ місця розгортання МПБ і розташування ПСТ, а також визначати

основні шляхи вивозу (виносу) поранених з рот.

У відповідності з вказівками командира батальйону та начальника медичної

служби бригади начальник МПБ розгортає медичний пункт і організує

пости санітарного транспорту.

МПБ необхідно розгортати в обладнаних сховищах в глибині району оборони батальйону на відстані до 3 км від переднього краю. Обладнання

сховища для МПБ включається командиромбатальйону в перелік інженерних робіт першої черги.

З метою скорочення відстані евакуації поранених з підрозділів поблизу

опорного пункту роти, найбільш віддаленого від МПБ, організовується ПСТ

за рахунок санітарного автомобіля МПБ чи медичної роти бригади. Евакуація

поранених і хворих з ПСТ проводиться до медичної роти бригади.

У період організації оборони начальник МПБ вказує санінструкторам рот  (на місцевості) шляхи вивозу (виносу) та місця укриття поранених, уточнює

розміри запасів медичного майна в ротах та порядок його поповнення

під час бою, вказує (також на місцевості) місце ПСТ, основні та запасні місця

для розгортання МПБ. Визначається порядок роботи засобів збору і евакуації

поранених, встановлюються сигнали, даються вказівки про порядок зв'язку санітарних інструкторів з МПБ. Начальник МПБ зобов'язаний контролювати

виконання розпоряджень командира батальйону про проведення робіт, що забезпечують безперебійний вивіз (винос) поранених з рот (використання

ходів сполучення для виносу з обладнанням проходів для санітарного

транспорту та автомобілів) і утворення відповідних умов для роботи МПБ (обладнання і маскування укриття для МПБ, обладнання під'їздів до МПБ).

Начальник медичної служби бригади при переході до оборони зобов'язаний організовувати медичну розвідку ділянки оборони, намітити рубіж чи місця розгортання МПБ, шляхи евакуації з батальйонів, місце розгортання

медичної роти і запасну площадку для неї.

Разом з начальником інженерної служби бригади він узгоджує обсяг, характер та черговість інженерних робіт, необхідних для маскування медичної роти та обладнання шляхів евакуації, розподілу засобів посилення побатальйонам і ставить завдання підлеглим.

Мед. рота розгортається в укриттях, наметах в глибині ділянки оборони за

другим ешелоном бойового порядку бригади на відстані 10—15 км від переднього краю оборони з урахуванням захисних та маскуючих властивостей місцевості. Одночасно вибирається і обладнується запасна площадка. Обладнання сховищ для медичної роти включається в перелік інженерних робіт першої черги.

Медичне забезпечення підрозділів, які обороняють передову позицію

(що обладнується на відстані 6-8 км від переднього краю оборони бригади),

здійснюється силами та засобами медичної служби цих підрозділів.

Його організує начальник медичної служби бригади. Медичні пости рот вказаних підрозділів розташовуються в пристосованих сховищах в глибині

Своїх опорних пунктів. Для забезпечення своєчасного надання медичної допомоги, збору і вивозу поранених в ці підрозділи можуть направлятися сили і засоби з підрозділу збору та евакуації поранених медичної роти.

Одним із важливих етапів роботи начальника медичної служби бригади

при підготовці медичної служби до наступного бою є планування медичного

забезпечення. План медичного забезпечення бригади - це сформульоване

і узгоджене рішення начальника медичної служби бригади, оформлене на

робочій карті чи схемі, підписане виконавцем і затверджене командиром

бригади.

Медичне забезпечення бригади при веденні оборони.

В ході оборонного бою першочергового значення набуває організація швидкого виносу і вивозу поранених з поля бою, надання їм першої медичної допомоги та евакуації їх в тил. Стрільці санітари взводів і санітарні інструктори рот надають пораненим першу медичну допомогу і захищають їх

від повторних уражень, використовуючи для цього оборонні споруди, МПР, а також захисні властивості місцевості.

Особовий склад підрозділу збору та евакуації поранених, використовуючи

захисні властивості місцевості, виносить поранених через ходи сполучень

з поля бою та МПР, до ПСТ та МПБ. Після надання пораненим та хворим

першої медичної та долікарської допомоги на ПСТ та МПБ, їх евакуюють

санітарним транспортом безпосередньо до медичної роти.

Евакуація поранених та хворих до медичної роти може здійснюватись не тільки санітарним транспортом, а й транспортом загального призначення, який виділяє командування.

Обсяг заходів медичної допомоги, що надається у медичній роті бригади,

яка знаходиться на напрямку головного удару противника (з початком

Його наступу), звичайно скорочують і обмежують до проведення заходів

першої лікарської допомоги чи невідкладних заходів кваліфікованої медичної

допомоги. Медична рота повинна бути в постійній готовності до пересування

в новий район.

Надання першої медичної допомоги пораненим в підрозділах, що обороняють передову позицію, та їх вивіз з поля бою проводиться у відповідності з вищевказаними положеннями. Евакуація поранених і хворих з цих підрозділів може здійснюватись на МПБ першого ешелону бригади чи безпосередньо в медичну роту.

У випадку вклинення противника в оборону військ, що обороняються,

застосовуються заходи із забезпечення вивозу (виносу) всіх поранених з поля

бою, для чого використовуються сили та засоби, які знаходяться в розпорядженні начальника медичної служби бригади, а також засоби

командування бригади (для цієї мети залучаються особовий склад та бойові машини підрозділів, що відходять).

При вимушених пересуваннях медичних пунктів батальйонів безперервність

з надання медичної допомоги пораненим забезпечується проведенням

різних видів маневру. Зокрема при необхідності пересування МПБ поранені

з медичних постів рот чи ПСТ направляються безпосередньо в медичну роту;

для посилення евакуації з батальйонів додатково виділяється санітарний

транспорт. При пересуванні медичної роти на запасну площадку розпорядженням начальника медичної служби АК евакуація поранених проводиться до медичної роти інших бригад або безпосередньо в ВППГ.

При організації медичного забезпечення бригади при загрозі її оточення

особлива увага приділяється:

Ø швидкій евакуації всіх поранених та хворих за межі можливого району

Øоточення;

Ø наближенню медичних пунктів батальйонів та медичної роти бригади

до бойових порядків підрозділів;

Ø обладнанню додаткових споруд (сховищ) для розташування поранених

Øі хворих на випадок вимушеного припинення евакуації;

Ø створенню запасів медичного майна;

Ø посиленню медичних пунктів батальйонів та медичної роти бригади

засобами збору, вивозу та евакуації поранених і хворих, а при необхідності

і медичним складом;

У організації евакуації поранених та хворих з підрозділів до медичної роти, а також евакуації поранених та хворих повітряним транспортом з району оточення.

Медична рота розгортається в центрі району оточення бригади під захистом

другого ешелону, поблизу площадки, підготовленої для прийому вертольотів.

Район розташування медичної роти обладнується як опорний пункт і включається в загальну систему оборони бригади.

Перша медична допомога пораненим і хворим, їх збір та вивіз (винос) з

підрозділів при веденні бою бригади в оточенні здійснюється так, як і в

обороні. У випадку порушення евакуації з району оточення в медичній роті

пораненим і хворим надається перша лікарська допомога в повному обсязі і

невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги. Після надання першої

лікарської допомоги поранені і хворі, що не потребують кваліфікованої

медичної допомоги, можуть затримуватися в медичній роті.

При загрозі розчленування оточеної бригади на декілька угруповань

медичний пункт механізованого батальйону, якому належить діяти у

відриві від головних сил бригади, посилюється силами та засобами мед роти

для забезпечення надання першої лікарської допомоги в скороченому

обсязі.

Повітряним транспортом з району оточення в першу чергу евакуюються

поранені та хворі у тяжкому стані.

При організації медичного забезпечення бригади під час виходу з оточення

особливу увагу приділяють: організації медичного забезпечення підрозділів

прориву та прикриття, максимальному звільненню медичних пунктів

батальйонів (дивізіонів) від поранених і хворих шляхом їх евакуації повітряним транспортом і підготовці поранених та хворих, які залишаються

до прибуття транспорту, організації виходу з оточення медичних пунктів

батальйонів та медр.

Медичні пункти підрозділів прикриття посилюються засобами збору і

евакуації поранених та хворих, а поранені і хворі з них завчасно евакуюються

в медичну роту. При виході з оточення поранені і хворі, які з'явилися в підрозділах прориву та прикриття, евакуюються цими підрозділами за собою.

Для евакуації поранених і хворих використовують всі наявні транспортні

засоби та бойову техніку.

При виході з оточення медичні пункти батальйонів та медична рота

пересуваються за військами, що здійснюють прорив. На коротких зупинках

надають пораненим та хворим медичну допомогу і вивозять їх за собою.

При невисокому темпі прориву і значних санітарних втратах, медична

рота може розгортатися повністю чи частково. В медичній роті повинен бути

зосереджений резерв транспортних засобів, які забезпечать вчасну евакуацію

поранених і хворих.

Вихід медичних підрозділів з оточення забезпечується підрозділами, виділеними для їх захисту; безпосередня охорона медичних підрозділів здійснюється їх особовим складом, а також легкопораненими та легкохворими, які здатні вести бій. В оборонному бою підрозділи бригади, які призначені для проведення контратаки, повинні своєчасно підсилюватися силами та засобами збору, вивозу (виносу) і евакуації поранених та хворих.

Начальник медичної служби бригади повинен приймати активну участь в організації і проведенні заходів при виникненні осередків масових санітарних втрат, враховуючи при цьому наступні основні положення:

Ø надання медичної допомоги та евакуацію постраждалих слід розпочинати з тих ділянок району ураження, які в першу чергу можуть бути захопленими військами противника;

Ø при загрозі виходу противника в район осередку масових санітарних

втрат необхідно проводити тільки ті заходи, що забезпечать стабілізацію життєво важливих функцій;

Ø потреба в транспорті повинна визначатися з розрахунку евакуації всіх

уражених з осередку за один рейс.

 

Медична рота, що приймає постраждалих з осередку масового ураження, вимушена часто здійснювати так звану "транзитну" евакуацію до ВППГ.

Умовою, що дозволяє успішно здійснювати таку евакуацію, є медичне сортування уражених, яке проводиться лікарем безпосередньо в автомобілях.

При цьому виділяються:

а) уражені, які не можуть евакуюватись в ВППГ без надання медичної

допомоги в операційно-перев'язочному відділенні медр;

б) уражені, які потребують невідкладних медичних заходів, але їх можна здійснити безпосередньо на транспортних засобах (введення

серцево-судинних та дихальних аналептиків, знеболюючих засобів,

виправлення пов'язок та ін.).

     Управління медичною службою бригади в обороні

Управління медичною службою механізованої бригади під час бойових

дій вимагає від начальника медичної служби бригади враховувати всі даніобстановки, приймати необхідне рішення та доводити його до

підлеглих шляхом віддання відповідних розпоряджень.

З метою своєчасного отримання даних щодо змін бойової обстановки

начальник медичної служби бригади повинен знаходитись на КП бригади і звідти здійснювати управління медичною службою. При необхідності начальник медичної служби прибуває до медроти чи інших медичних підрозділів для вирішення складних питань безпосередньо на місці.

Оцінка обстановки, що склалася на певний момент під час бою, проводиться у тій же послідовності, що і в підготовчий до бою період. Начальник медичної служби бригади, оцінюючи обстановку, обов'язково повинен враховувати рішення командира бригади про подальші дії бригади та зробити наступні висновки щодо:

Ø характеру подальших дій (здійснених та передбачуваних) військ противника;

Ø характеру дій (здійснених та передбачуваних) бригади та сусідів, боєздатності підрозділів, величини санітарних втрат;

Ø впливу місцевості на бойові дії військ та медичної служби (труднощі

вивозу та евакуації поранених, розташування медичних пунктів батальйонів та медичної роти бригади);

Ø радіаційної, хімічної та бактеріологічної обстановки на ділянці оборони, впливу її на роботу медичної служби;

Ø стану сил та засобів медичної служби (втрати транспорту, особового

складу та медичного майна, своєчасність надання усіх видів допомоги

пораненим та хворим, їх вивіз та евакуація, наявність транспорту та

необхідність його застосування тощо).

На основі висновків начальник медичної служби бригади приймає рішення щодо медичного забезпечення бригади під час бою, яке містить питання:

Ø направлення особового складу у підрозділи для відновлення втрат сил

і засобів медичної служби;

Ø направлення санітарного транспорту та транспорту загального призначення у підрозділи, що ведуть бій, для відновлення втрат та прискорення евакуації поранених і хворих;

Ø направлення резерву сил та засобів медичної служби у підрозділи, які

вводяться у бій;

Ø направлення сил та засобів медичної служби в осередки масових санітарних втрат;

Ø пересування підрозділів медичної служби у відповідності з планом

медичного забезпечення, вид маневру, строк готовності до роботи на

новому місці;

Ø подання заявок начальнику медичної служби АК для виділення сані

тарного транспорту і медичного майна та заступнику командира бригади з тилу для виділення додатково машино-рейсів транспорту загального призначення.

На основі прийнятого рішення начальник медичної служби бригади віддає відповідні розпорядження (через засоби автоматизованої системи управління чи зв'язку) підлеглим, звертається за допомогою до командира бригади, доповідає обстановку начальнику медичної служби АК.

 

 ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗОВАНОЇ (ТАНКОВОЇ) БРИГАДИ В НАСТУПІ.

 

      Умови діяльності медичної служби в наступі

При організації медичного забезпечення бригади в наступінеобхідно

враховувати:

>  місце бригади в бойовому порядку армійського корпусу;

>  спосіб переходу бригади у наступ (з висуванням із глибини чи з положення безпосереднього зіткнення з противником);

>  бойові завдання, побудову бойового порядку, організацію бою і тилового забезпечення;

>  характерні риси сучасного бою в наступі: рішучість, висока маневреність і темп, напруженість і швидкоплинність, швидкі і різкі зміни обстановки;

>  побудову оборони противника, можливий характер його бойових дій

та застосування різних видів зброї;

Ø  величину і структуру санітарних втрат, їх розподіл за елементами бойового порядку та завданнями;

>  завдання, які поставлені перед медичною службою;

>  склад і стан медичної служби;

>  медико-географічні та метеорологічні умови.

 

При організації медичного забезпечення військ в наступі особлива увага звертається на:

Ø  розшук поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги,

збір і вивіз (винос) їх з поля бою і евакуацію на медичні пункти батальйонів, в медичну роту бригади;

>  забезпечення безперервності в наданні першої лікарської допомоги;

>проведення маневру силами та засобами медичної служби;

>  проведення безперервної та цілеспрямованої медичної розвідки у

смузі бойових дій.

 

     Заходи медичної служби в період підготовки до наступу

При підготовці до наступу проводиться планування медичного забезпечення, ставляться завдання підлеглим, здійснюється підготовка сил і засобів медичної служби та проводяться необхідні заходи медичної служби серед особового складу бригади.

Підготовка сил і засобів медичної служби бригади до забезпечення майбутнього бою включає:

Ø  звільнення медичних пунктів батальйонів, медичної роти від поранених і хворих;

Ø  доукомплектування особовим складом і транспортними засобами підрозділів медичної служби;

Ø    поповнення медичного майна, створення необхідних запасів і приведення в готовність медичної техніки;

Ø    прийом засобів підсилення від вищого начальника медичної служби (командира), розподіл своїх та приданих сил і засобів у відповідності з прийнятим рішенням, а також створення необхідного резерву;

Ø  створення угруповання сил і засобів медичної служби у визначених

районах;

Ø    цілеспрямовану підготовку підрозділів медичної служби

з урахуванням їх завдань в наступному бою.

Заходи медичної служби серед особового складу бригади при підготовці до наступу включають:

Ø    забезпечення особового складу військ індивідуальними засобами медичного захисту і надання першої медичної допомоги;

Ø     навчання особового складу бригади способам надання першої медичної допомоги, а також заходам попередження уражень і захворювань;

Ø     проведення лікувально-профілактичних заходів серед військово службовців, які отримали ураження РР, СДОР, БЗ, але зберегли боєздатність;

Ø  проведення заходів щодо підвищення стійкості особового складу до

збудників інфекційних захворювань;

Ø медичний контроль за проведенням миття особового складу зі зміною

білизни і при необхідності за дезінфекцією та дезінсекцією одягу.

Готовність медичної служби до медичного забезпечення визначається часом готовності військ до наступу. Одним із важливих напрямків роботи начальника медичної служби бригади при підготовці медичної служби до наступного бою є оформлення плану медичного забезпечення.

    Організація медичного забезпечення бригади в наступі при висуванні із глибини.

Медичне забезпечення в наступі на противника, що обороняється, при висуванні із глибини включає:

медичне забезпечення у вихідному районі;

медичне забезпечення при висуванні до рубежу переходу в атаку і медичне забезпечення атаки та під час бою.

У вихідному районі медичні підрозділи, як правило, не розгортаються, або розгортаються частиною сил, здійснюють підготовку до роботи у наступальному бою і знаходяться в постійній готовності до висування.

Медична допомога пораненим і хворим у вихідному районі надається:

перша і долікарська - в підрозділах;

перша лікарська і кваліфікована медична допомога - в частково розгорнутій медроті.

До початку висування медичні підрозділи згортаються і займають відведене місце в похідних колонах.

Медичні пункти батальйонів слідують у складі похідних колон батальйонів, медична рота бригади - за першим ешелоном бригади. Сили і засоби, виділені для посилення медичних пунктів батальйонів, заздалегідь направляються в батальйони і пересуваються в колонах разом з медичними пунктами.

Перша медична допомога пораненим і хворим при висуванні військ до рубежу переходу в атаку надається у вигляді самодопомоги та взаємо допомоги, стрільцями-санітарами і санітарними інструкторами рот безпосередньо в бойових машинах (автомобілях); поранених і хворих, які знаходяться у бойових машинах (автомобілях) і зберегли здатність до пересування, як правило, залишають на місці до рубежу спішування чи появи іншої можливості вивантаження із них; поранені і хворі, які знаходяться в пошкоджених бойових машинах (автомобілях), видаляються з них і зосереджуються в укритті поблизу дороги.

Місця знаходження поранених і хворих позначаються добре помітними знаками. Збір поранених і хворих здійснюється санітарним

транспортом і спеціально обладнаними транспортними засобами загального призначення, що висуваються з медичною ротою і у замиканні колон.

При виникненні масових санітарних втрат в ході висування перша медична допомога пораненим і хворим надається в порядку самодопомоги і взаємодопомоги, медичним складом підрозділів, що зазнали ураження, а також особовим складом загону ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ в осередку масових санітарних втрат. Для надання першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги, як правило, використовуються медичні

підрозділи та заклади, розгорнуті на маршрутах висування бригади чи поблизу від них.

До початку атаки санітарний інструктор, як правило, знаходиться поблизу командира роти, медичні пункти батальйонів розташовуються за першими ешелонами своїх батальйонів.

При проведенні атаки переднього краю противника в комбінованому бойовому порядку медична рота розгортається за першим ешелоном бригади на відстані 6-8 км від лінії фронту.

У випадку прориву оборони противника і атаки в єдиному броньованому

бойовому порядку медична рота пересувається за першим ешелоном бригади

і розгортається в залежності від обстановки. В цьому випадку з початком бою розгортається автоперев'язочна.

При проведенні атаки противника в єдиному броньованому бойовому порядку (без спішування підрозділів) перша медична допомога пораненим і хворим надається в порядку самодопомоги і взаємодопомоги в бойових машинах.

Після надання першої медичної допомоги поранених і хворих при першій нагоді санітарні інструктори (стрільці-санітари) висаджують з бойових

машин, захищають і позначають добре помітними знаками, а при наявності

і приладами радіопередачі.

Ланки санітарів-носіїв слідують за бойовими порядками рот, здійснюють

розшук поранених та хворих, зосереджують їх в "гніздах поранених" на маршруті пересування медичного пункту батальйону. Маршрут руху ланок

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Основна:

Пашко К.О. Герасимів І.М. Військово-медична підготовка. Тернопіль, “Укрмедкнига” 1999.

Гут Т.М., Гут Р.П. Військово-медична підготовка. — К.: Медицина, 2010. — 303 с.

Гут Т.М. Практикум з військово-медичної підготовки. — К.: Здоров’я, 2001. — 92 с.

Військова токсикологія, радіологія і медичний захист: підручник / За ред. Скалецького Ю.М., Мисули І.Р. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. — 362 с.

Кочін І.В. Медицина катастроф. — К.: Здоров’я, 2002–348 с.

Медична служба механізованої (танкової) бригади: навч. посіб. / Вороненко В.В., Бадюк М.І., Гулько В.М. та ін. — К.: УВМА, 2004. — 107 с.

Організація медичного забезпечення військ / Бадюк М.І., Левченко Ф.М., Токарчук В.П., Солярик В.В. та ін. / За ред. В.В. Паська. — К.: МП “Леся”, 2005. — 430 с.

Постанова Кабінету Міністрів України  “Про створення державної служби медицини катастроф”№ 343від 14.04.1997 р.

Рятувальні роботи та медична допомога у вогнищах надзвичайних ситуацій / Губенко І.Я., Брага В.М. та ін. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2007. — 104 с.

Сидоренко П.І., Гуш Т.М., Чернишенко Г.А. Військово-медична підготовка. — К.: Медицина, 2008.

Тарасюк В.С. Медицина надзвичайних ситуацій. — К.: Медицина, 2010.

Додаткова:

Губенко І.Я., Брага В.М., Квашніна О.В. Що потрібно знати з цивільної оборони: Навч. посібник. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2003. — 109 с.

Коцюруба В.П.Цивільна оборона. Військово-медична підготовка: Метод. посібник. — Черкаси: Східно європейський університет економіки і менеджменту, 2007. — 17 с.

Кочин И.В., Черняков Г.А., Сидоренко П.И. Научные основы эпидемиологии катастроф. — Запорожье: Б. и., 2004.

14. Інформаційні ресурси

1.Гридасов В.І.,Ковальов В.М.,Татарников В.П.Практикум для семінарських і практичних занять з дисципліни”Медицbна ката-строф”,2003 Режим доступу : http://kingmed.info/knigi ( вибрати і скачати )

2.. Халмурадов Б., Волянський П. Медицина  надзвичайних  ситуацій : підручник Режим доступу : http://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/2017/meducina_yflzv_sytuac.pdf

3. Пасько В.В.,Бадюк М.І,Левченко Ф.М. ВМП. Режим доступу : http://kingmed.info/knigi ( вибрати зі  списка і скачати )

4.Електронна література медицина екстремальних ситуацій (скачати)   http://pmu.at.ua/index/elektronni_pidruchniki/0-81

1. http://bpsold/narod/ru/files/vmp/vmp-ok-01/vmp-index.html
2. http://www.inforum/ru/forum/index/php/showtopic 8694
3. http://goup32441.narod/files/vmp/tematika-002.html

 

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін поточна доба до 17.00. Доба затримки – ( мінус) 1 бал.

З повагою ваш О.А.